Розвиток небанківських фінансових установ, популяризація необанків, активне використання чат ботів у роботі з різноманітними фінансовими продуктами є безумовно позитивним явищем в епоху діджиталізації. Однак часто на фоні зниження купівельної спроможності, можна спостерігати зворотню сторону використання нових технологій, коли споживачі фінансових послуг через брак інформації, недостатній рівень фінансової грамотності не використовують всі можливості цифрових технологій для забезпечення фінансової стабільності, не володіють інформацією щодо своїх прав та обов’язків або навіть стають жертвами шахрайських дій. Підвищення рівня фінансової грамотності – це не тільки про особистий добробут громадян, але й про економічний розвиток країни у майбутньому. Громадян України чекає новий етап збільшення страхового пенсійного віку, що при збереженні поточної тенденції, низькому рівні фінансової грамотності та низькій довірі до фінансового сектора може призвести у майбутньому до нової хвилі бідності та низької платоспроможності тепер ще молодих людей у майбутньому.
Саме тому в рамках предмету «Фінансовий ринок» та науково-дослідної теми кафедри фінансів НУ «Львівська Політехніка» «Діджиталізація публічних фінансів: науково-теоретичні концепти та практичний дискурс», під керівництвом Познякової Олени Ігорівни студентами – фінансистами третього курсу вже другий рік поспіль було проведено опитування серед молодих людей різних спеціальностей на предмет визначення рівня фінансової грамотності молоді та довіри до фінансового сектора, в якому взяли участь близько 500 молодих людей віком до 35 років, які проживають на території України.
Було виявлено, що 75% не довіряють або мали непорозуміння з надавачами фінансових послуг. 80,1% опитаних користуються мобільної версією Інтернет-банкінгу, та вважають, що це є найзручнішим із усіх видів дистанційного банківського обслуговування.
28% опитаних молодих людей не знають про заходи уникнення шахрайських дій з банківськими картами, зокрема про те, які дані банківської карти не можна повідомляти третіми особам.
39,7% молодих людей не знають про діяльність Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб.
Більшість опитаних вважають, що поверненням вкладів повинен займатись НБУ (43,4%), 27,2% – ФГВФО, 21,4% – сам банк, 7,9% – Міністерство Фінансів України. 65% опитаних не знають, яка є максимальна сума гарантування вкладів фізичних осіб.
27% опитаних молодих людей залишали в заставу особисте майно у ломбардах. 17,6% опитаних користуються ломбардами раз у 6 місяців; 1,6% раз у місяць, що свідчить про низький рівень доходів.
Респонденти особисто відстежують зміни відсоткових ставок за кредитами (24,2%), зміни на ринку нерухомості (19,4%), зміни за депозитами(14.5%).
39,1% опитаних вважає, що володіє відмінними знаннями у сфері фінансових послуг і 10% вважають себе зовсім неграмотними.
34,9% вивчають договір уважно, 28,6% не вивчають договір що укладають зовсім, 15,9% вивчають дуже уважно і 12.7% ознайомлюються.
Значна частина опитуваних – 35,9% вважають що програми фінансової грамотності мають запроваджувати Заклади вищої освіти, зокрема для студентів різних спеціальностей.
