Від Start Up до Star Top
Історія кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка»
Якщо говорити сухо, наводячи лише дати і зміст подій, якими описується історія будь-якого колективу, то історія виглядає доволі блідно. Натомість, якщо пригадати події, які передували створенню і розвитку кафедри фінансів у Львівській політехніці, то можна було б написати якщо не роман, то доволі захоплюючу історію. Отож, з чого все почалося?
Я тоді працював на кафедрі економіки і організації машинобудування та приладобудування, а за сумісництвом був заступником декана Інженерно-економічного факультету (ІЕФ). Сам факультет було утворено в 1965 році, деканами якого працювали: к.е.н., доцент Козін П.І. (1965р.), к.е.н., доцент(професор) Тивончук І.О.(1966р.), к.е.н., доцент Бабак Б.Г. (1966-1976рр.), д.е.н., професор Бондарєв П.П. (1976-1991рр.), к.е.н. доцент Паранчук С.В.(1991-1995рр.), д.е.н., професор Кузьмін О.Є.(1995 по нині),а пізніше він отримав статус «Інститут економіки і менеджменту» (2001 р.). Одного дня тодішній декан факультету Степан Васильович Паранчук повернувся з чергового ректорату якийсь сильно озадачений, не те щоб розгублений, але навіть було помітно, що сильно посивів. Сів за феліжанкою кави і сумно так говорить: чи то радіти, чи то плакати, але ректор – Юрій Кирилович Рудавський, – дав доручення відкрити дві спеціальності… «Фінанси» та «Облік і аудит»… І що будемо робити? Посиділи, подумали і, як водиться, відклали на завтрашній ранок. Як у казці – ранок мудріший за вечірні сумніви.
На ранок знов сіли, знов почали пити каву за рецептом Степана Васильовича (тобто підмальовану кавою гарячу воду). Дійшли висновку, що треба запозичити досвід тих навчальних закладів, які вже готують фахівців за цими спеціальностями, хоча й нижчого кваліфікаційного рівня. Звернулись до керівництва Львівського технікуму банківської справи(нині Інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ), де директором була Тамара Степанівна Смовженко, і до «Фінансово-економічного технікуму» (пізніше Львівська державна фінансова академія міністерства фінансів України, а нині Факультет управління фінансами та бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка), де директором був Петро Юрійович Буряк.
На окрему історію заслуговує виклад того, як вдалося познайомитися із згаданими директорами, чому посприяв, зокрема, тодішній завідувач кафедри Економічної теорії Львівської політехніки доктор економічних наук, професор Іван Опанасович Тивончук. Проте, наша історія через нього саме й розпочалася.
У ті роки, а це був 1993 рік, для розвитку своїх навчальних закладів – технікумів і набуття ними статусу коледжів Міністерство освіти України вимагало співпраці з вищими навчальними закладами – університетами. Формою такої співпраці були освітні комплекси. Отож Львівська політехніка і зазначені вище технікуми створили два таких освітніх комплекси: «ЗахідБанкОсвіта» і «ЗахідФінОсвіта».
Метою створення таких комплексів, насамперед, слід вважати формування передумов для здійснення безперервної підготовки висококваліфікованих спеціалістів. У нашому випадку – фінансистів та бухгалтерів для підприємств та організацій різних галузей національного господарства України, фінансових та банківських установ, органів Державної фіскальної служби України, Контрольно-ревізійного управління, Державного казначейства. В освітньому аспекті малося на увазі удосконалення організації навчального процесу, сприяння подальшому працевлаштуванню випускників вищих навальних закладів. Зазначені комплекси будувались за схемою: «школа-технікум(коледж)- ВНЗ-банк(ДПА)». До першого комплексу – «ЗахідБанкОсвіта» – входили: Львівська СШ № 87 – Перша львівська гімназія – Львівський технікум банківської справи (ЛТБС) – Обласне управління НБУ – Асоціація банків Львівщини – Державний університет «Львівська політехніка». До другого комплексу – «ЗахідФінОсвіта» – було включено: Першу львівську гімназію – Міністерство фінансів України – Фінансово-економічний технікум (коледж) – ДПА у Львівській області – Державний університет «Львівська політехніка». Після отримання технікумами (пізніше – коледжами) статусу інституту і академії: Інститут Банківської справи НБУ, Львівська державна фінансова академія Міністерства фінансів України, угоди щодо створення навчальних комплексів втратили чинність.
У подальшому зазначені комплекси трансформувалися в Навчально-науково-виробничий комплекс «Економосвіта», яке увібрало до себе велику кількість навчальних і наукових установ, як українських, так і закордонних. Проте створення освітніх комплексів відіграло свою позитивну роль для всіх учасників, зокрема дозволило звернутись до Міністерства освіти України з проханням відкрити підготовку фахівців з фінансів і обліку у Львівській політехніці.
Важливо підкреслити, чого не видно за самими лише датами і назвами подій, про велику кількість людей, які були задіяні в процесі відкриття спеціальностей. Я назвав лише декілька прізвищ, а коли ми з деканом поїхали до Києва, то виявилося, що у Львові ми лише створили передумови для тривалих і непростих перемовин. Міністерство не заперечувало, проте ще не існувало чітких процедур для відкриття спеціальностей (значно пізніше процес, який назвали «ліцензуванням», унормували, тобто обюрократили в цілком позитивному сенсі цього слова, розписали відповідальні установи і створили Державну акредитаційну комісію, якій доручили керувати ліцензуванням), а тому нас з нашими документами спрямували до Київського інституту народного господарства (КІНГ). Там зажадали бачити наші навчальні плани, кадровий склад, поставили умову щодо наявності випускової кафедри. Слід сказати про доброзичливе ставлення до нас проректорів Тетяни Євгенівни Оболенської, Сергія Васильовича Степаненка, які підказали як вдосконалити підготовлені нами документи, чим їх доповнити. Нам було призначено експерта – проректора Харківського інженерно-економічного інституту –Миколу Васильовича Афанасьєва, який перевірив наш Інженерно-економічний факультет і дав позитивну характеристику щодо можливості підготовки економістів з фінансів та обліку. Не зважаючи на це, на нас чекали ще й інші труднощі. Складність була у тому, що вже на засіданні науково-методичної комісії з економіки, її голова – ректор Анатолій Федорович Павленко, декілька разів перепитував: а чи не доктори і кандидати технічних наук збираються готувати майбутніх фінансистів і обліковців у «політехніці». Слово «політехніка» ніяк не давало змоги членам комісії повірити, що у Львівській політехніці працює понад сто економістів з науковими ступенями і вченими званннями. І все ж таки нам вдалося переконати комісію, що в нас є не тільки вчені-економісти, але й спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій з економіки. Нас підтримали тоді професори КІНГ Анатолій Микитович Поддєрьогін, Анатолій Миколайович Мороз, Анатолій Миколайович Кузьмінський, проректор Тернопільської академії народного господарства (ТАНГ) Григорій Павлович Журавель. З вдячністю також слід згадати й позицію ректора КІНГ Анатолія Федоровича Павленка. Можна вважати, що відтоді у Львівської політехніки налагодилися дружні й конструктивні стосунки з нині Державним вищим навчальним закладом (ДВНЗ) «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана».
Ми отримали право готувати фахівців з фінансів і обліку. Проте… наявність права готувати фахівців-бакалаврів ще не означає наявності можливості працювати. Як кажуть математики, виконана лише необхідна умова, але залишається ще виконати умову достатню. Для виконання достатньої умови слід було зібрати колектив кафедри і закріпити за ним певне приміщення. Іноді легше пройти усі бюрократичні інстанції, ніж реалізувати задумане. Хто з викладачів погодиться переходити на нову кафедру, до нової справи, ще не випробуваної, незнайомої, як з точки зору власної фахової підготовки, так і з точки зору набору студентів.
До нового колективу могли погодитися перейти лише люди, які бачили перспективу, які розуміли, що за новими спеціальностями майбутнє не лише нової кафедри, але й факультету. До числа таких осіб належали декан ІЕФ к.е.н., доцент С.В.Паранчук, його заступник к.е.н., доцент І.В.Алєксєєв, асистенти кафедри економіки і організації машинобудування та приладобудування к.е.н. В.В.Гресик, О.В.Захарчук, В.М.Кокошко, завідувач науково-дослідної лабораторії (НДЛ-54) М.О.Поляков, к.е.н., доцент Р.Л.Хомяк (перейшов з Львівського державного університету імені Івана Франка), ст. лаборант Т.О.Смірнова. Колектив сформувався.
Де ж нам працювати? На зустріч нам пішов завідувач кафедри економіки і організації будівництва (нині це кафедра економіки підприємства та інвестицій), д.е.н., професор Степан Іванович Процик. Він погодився передати для нової кафедри приміщення науково-дослідної лабораторії (аудиторії 430 і 431 у 4-му навчальному корпусі). Ця лабораторія вела до того часу розробки технічних засобів безтраншейного прокладання комунікацій. Натомість станом на початок 90-х років 20-го століття зникли замовлення від будівельних організацій на таку техніку, лабораторія розпалася, з неї пішли провідні фахівці. Переважно вони пішли викладачами на кафедри. Зокрема Галина Остапівна Партин, тоді к.е.н., доцент, спочатку перейшла на кафедру економіки і організації будівництва, а нині вона професор кафедри фінансів.
Тоді й було створено кафедру «Економіки, фінансів та обліку» (ЕФО). Наказ ректора було підписано 27 липня 1994 року.
Варто сказати про наші перші призначення, здобутки. Першим заступником завідувача кафедри був старший викладач Поляков Микола Олександрович, після нього заступником завідувача була к.е.н., доцент Рудницька Ореста Михайлівна, яку змінив к.е.н., доцент Гориславець Павло Анатолійович.
Заступниками завідувача кафедри з наукової роботи були: к.е.н., доцент тоді ще Колісник (нині Бондарчук) Марія Костянтинівна, д.е.н., професор Шкварчук Людмила Олександрівна, а нині к.е.н. Мазур Андріана Володимирівна.
Першими аспірантами, які успішно захистили кандидатські дисертації були Хома І.Б., Колісник М.К., Гориславець П.А. Першими і успішними докторантами були Бондарчук М.К. і Хома І.Б.
Перше присвоєння вчених звань – це окрема урочиста подія, адже кафедра набувала наукової ваги. Кожне вчене звання завжди вимагало наукових і методичних напрацювань, визнання досягнень окремого викладача не лише колективом кафедри, але й інституту (факультету), Вченою радою Університету. Перше звання доцента кафедри було присвоєно к.е.н. Синицькому Олександру Станіславовичу (нині він декан у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
У 2002 році, як це й передбачалося від самого початку, кафедра була поділена на дві кафедри: Фінансів і Обліку та аналізу. Кожна кафедра мала свою спеціальність і створення окремих кафедр дозволяло збільшити ліцензовані обсяги студентів, повести розвиток кожного науково-педагогічного колективу своїм професійним шляхом, поглиблюючи наукову і методичну спеціалізацію викладачів.
Після поділу кафедр звання професорів вже кафедри фінансів отримали Алєксєєв Ігор Валентинович, Смовженко Тамара Степанівна (ректор тоді ще Львівського банківського інституту НБУ, а нині ректор Університету банківської справи, м. Київ), яка працювала сумісником кафедри фінансів, також сумісником була Янковська Лариса Анатоліївна (ректор Львівського університету бізнесу та права), яка також отримала звання професора кафедри фінансів. Зі штатних працівників кафедри отримали звання професора доктори економічних наук Шкварчук Людмила Олександрівна, Бондарчук Марія Костянтинівна, Хома Ірина Борисівна, кандидати економічних наук Паранчук Степан Васильович, Партин Галина Остапівна. За час функціонування кафедри з 1994 р. по 2017 р. на кафедрі захищено чотири докторські і 38 кандидатських дисертацій, присвоєно вчені звання професора – восьми і вчене звання доцента 23 науково-педагогічним працівникам.
Склад кафедри увесь час змінювався, як за окремими особами, так і за статусом викладачів. Нині кафедра налічує 35 викладачів, з них 4 доктори економічних наук і 29 кандидати економічних наук, шестеро викладачів мають звання професора, 16 – звання доцента.
Першими також були перемоги наших студентів на Всеукраїнських студентських олімпіадах і конкурсах студентських наукових робіт. Першим студентом нашої кафедри, хто виграв перше місце на II турі Всеукраїнської студентської олімпіади був тоді ще третьокурсник, відмінник освіти Підлісецький Лев Теофілович, нині народний депутат України. Також першим місцем на II турі Всеукраїнської студентської олімпіади був відзначений Лепак Роман Іванович, нині керівник одного з підрозділів Кредобанку, кандидат економічних наук.
Серед випускників кафедри три доктори економічних наук, професори, 43 кандидати економічних наук, з них 34 – доценти. Вони працюють у Львівській політехніці, Київській політехніці, в Університеті банківської справи, у Бостонському університеті (США).
Багато чого буде ще вперше, як вперше було відчинено двері кафедри, як відбувся перший набір студентів і їхні перші заліки, курсові і державні екзамени, захисти бакалаврських, дипломних, магістерських робіт.
Історія кафедри фінансів Львівської політехніки продовжується. Вона цікава й розмаїта. Творять її викладачі, докторанти, аспіранти і студенти.
